Дата публікації: 2012-09-10

Гімнастична терміноголія

План

  1. Зміст, значення і основні вимоги до гімнастичної термінології.
  2. Класифікація термінів.
  3. Основні терміни.
  4. Правила гімнастичної термінології.
  5. Правила уточнення запису вправ.
  6. Форми запису вправ.

Основні поняття
Термінологія — область лексики, сукупність термінів, які зв'язані з відповідною системою понять.
Терміни використовуються для короткого позначення понять. В гімнастиці терміни використовуються для короткого позначення вправ, назв снарядів, процесів.
Термінологія це наука, предметом якої є розробка правил утворення термінів, а також самі терміни.
Гімнастична термінологія – це система спеціальних термінів, які використовуються для скороченого позначення гімнастичних вправ, загальних понять, назв приладів, інвентаря, а також правила утворення і використання термінів, умовних скочень і форми запису вправ.
Під терміном в гімнастиці прийнято розуміти скорочену умовну назву будь-якої рухової дії або поняття.
Під терміном розуміється:

  1. слово або словосполучення, яке точно визначає поняття і його співвідношення з другими поняттями в межах спеціальної сфери;
  2. в логіці — елемент формалізованої мови.

Вимоги до термінології:
До термінів пред'являються такі вимоги:

  1. Доступність.Терміни повинні будуватися на основі словарного запасу рідної мови або іншомовних слів і відповідати законам словоугворення і граматиці мови даного народу.
  2. Точність.Терміни повинні давати ясне уявлення про суть вправи або поняття. Точність терміна має велике значення для створення вірного уявлення про вправу, її технічну основу , форму та способи виконання.
  3. Стислість назв та запису вправ досягається за допомогою умовних термінів, які скорочують опис у декілька разів.Найбільш доцільні стислі терміни, зручні для вимови.

Класифікація термінів:

1. Загальні терміни – для визначення окремих груп вправ, загальних понять ( стройові вправи, вільні вправи);
2. Основні терміни – дозволяють чітко визначити змістові ознаки вправ (підйом, поворот, вис, зіскок, випад, нахил);
3. Додаткові терміни - уточнюють основні та вказують напрямок рухів, спосіб виконання вправи.
Назва вправи складається із основного терміна, який виражає її суть та додаткового терміну, який уточнює рухи, послідовність та способи її виконання. ( підйом махом назад).

Правила гімнастичної термінології:
Способи утворення термінів

  1. Переосмислювання.До таких термінів відносяться: міст, вхід, перехід, вихід і т.д.
  2. СловосполученняДо термінів, які утворені способом, словосполучення відносяться: різновисокі бруси, кінь-махи і т.д.
  3. Корні окремих слів.Для утворення термінів часто використовують корні окремих слів, таких як: вис, упор, мах, сід.

4. Умови опори і положення тіла.До термінів утворених таким чином відносяться:

  1. упор, упор на передпліччях, упор на руках;
  2. стійка на лопатках, стійка на голові, стійка на руках;
  3. вис, вис кутом, вис зігнувшись, вис прогнувшись.
  4. Особливості руху.Особливості руху можуть бути використані для утворення термінів, наприклад: підйом махом вперед з упору на передпліччях, підйом розгином, підйом двома або одною.
  5. Особливості положення тіла в фазі польоту.Даний спосіб використовується для утворення термінів стрибків і зіскоків, наприклад;
  6. стрибок зігнувши ноги,
  7. зіскок дугою.

Правила скорочення

В гімнастиці для стислості прийнято не вказувати цілий ряд загальноприйнятих положень, рухів або їх елементів.
Наприклад, опускаються слова:
«спереду», «вперед» — коли вказується напрямок руху, якщо виконується найкоротшим, єдино можливим шляхом;
«тулуб» — при нахилах;
«нога» — при перемахах, рухи ногою в ЗРВ;
«підняти», «опустити» — при рухах руками або ногами;
«хват зверху», як найбільш розповсюджений;
«прогнувшись», якщо техніка виконання визначає це положення;
«долоні усередину» в положенні руки вниз, вперед, назад, вверх;
«долоні донизу» — в положенні руки в сторони або вліво (вправо);
«дугами вперед», якщо руки підіймаються або опускаються рухом вперед.

Терміни вправ, які загально розвивають

Вихідні положення — положення з якого виконується вправа.
Стійки: основна стійка (о.с.) відповідає стройовій стійці;
стійка ноги нарізно, широка стійка ноги нарізно, стійка ноги нарізно правою, стійка ноги нарізно схресно, стійка зімкнута, правою (лівою) вільно.
При виконанні стійок на носках добавляють слово «на носках». Перехід з стійки на колінах в стійку на носках позначається терміном «встати»..
Сіди — положення сидячи на полу або на приладі. Розрізняють: сід, сід ноги нарізно, сід кутом, сід кутом ноги нарізно, сід зігнувшись, сід з захватом, сід на п'ятках або на правій п'ятці, на стегні.
Присіди — положення на зігнутих ногах, напівприсід, круглий присід, напівприсід, напівприсід з нахилом, напівприсід, присід на правій або лівій.
Випад — рух (або положення) з виставленням і згинанням опорної ноги, випад з нахилом, випад вправо з нахилом, глибокий випад, різнойменний випад.
Упор — положення, в яких плечі вище точок опори. Розрізняють: упор присівши, упор на правому коліні, упор стоячи зігнувшись, упор лежачи на передпліччях, упор лежачи ззаду.
Основні терміни.
Положення й рухи руками, ногами, тулубом.Усі рухи відбуваються в трьох основних площинах:
1) передньо-задній, 2) в боковій, 3) горизонтальній.
Рухи, які виконуються кінцівками мають такі назви:
а) однойменний, коли рух збігається з стороною кінцівки;
б) різнойменний, якщо напрям руху протилежний стороні кінцівки;
в) одночасний, якщо кінцівки рухаються в один і той самий час;
г) послідовний, якщо рухи, які виконують кінцівками, починаються і проходять
в одному напрямі, але з відставанням однієї з них;
д) почережний, якщо рухи однакові для обох кінцівок і виконуються по черзі
кожною —спочатку однією, а потім другою;
є) симетричний, якщо кінцівки виконують одночасно один і той самий рух;
е) несиметричний, якщо кінцівки виконують в один і той самий час різні рухи.
Визначення руху окремими частинами тіла рухи рукою або обома руками
визначають по напрямах руху із зазначенням кінцевого положення («дугою назовні», «права рука вгору»). Залежно від положення рук назву руху, якщо його виконують не найкоротшим шляхом, визначають термінами «дуга», «коло». Напрями руху можуть бути: донизу (вниз), вгору, вперед і назад, всередину і назовні. Для визначення згинання кінцівок вживається термін «зігнути».
Рухи ногою.Для визначення руху ногою в певному напрямі вказують, яка нога робить рух, його напрям і кінцеве положення (наприклад, «права в сторону на носок», «права назад на носок», «права нога вперед»).
Рухи тулубом і головою.Для визначення рухів тулубом вживають терміни: «нахил» (при нахилі голови додають слово «голови»). Нахил можна виконувати вперед (записуючи, слово «вперед» можна випускати), назад та в сторони (вліво і вправо). Крім того, вживаються терміни: «нахил зігнувшись», «нахил пружинячи», «нахил розслаблено», «нахил з захватом» та ін.
Для позначення рухів тулубом (головою) навколо вертикальної осі вживають термін: «поворот тулуба (голови)». Повороти можуть бути наліво і направо.
Для визначення переходу тулуба чи голови з одного положення нахилу в інше (по колу) вживається термін: «коловий рух тулубом (головою)». Вправи описуються в такій послідовності: вихідне положення; нахил; вказується напрям початкового руху тулубом (наприклад: «коловий рух тулубом (головою) вправо або вліво»),
Терміни вправ на приладах
Основні терміни; що вживаються під час виконання вправ на гімнастичних приладах;
«хват» — спосіб тримання за снаряд. Розрізняють: хват зверху, знизу, різний, зворотний, схресний, широкий, вузький, зімкнутий.
«упор» ~ положення гімнаста на приладі, коли плечова вісь вища від осі приладу;
«вис» — положення гімнаста на снаряді, коли плечова вісь його нижча від осі приладу (зусилля має характер притягування);
«вис і упор змішаний» — вис і упор, в якому має місце допоміжна опора (у тому числі і об підлогу), або завіс ногою чи обома ногами об прилад;
«мах» — рух навколо точок хвату (або вільний рух у суглобах);
«розмахування» - повторення маху вперед і назад або маху вправо і вліво;
«кач» - маятникоподібний рух тіла гімнаста з приладом (на кільцях»; відмічають середину качу і дві крайні його точки — «попереду» і «позаду»;
«підйом» - перехід в упор з вису або з нижчого упору в більш високий; підйом можна виконувати різними способами, а тому під час записування зазначають спосіб виконання (ривком, силою, розгином, махом, переворотом тощо);
«спад» — рух, протилежний підйому. Той самий рух, виконаний повільно, називається «опусканням»;
«викрут» — обертальний рух у плечових суглобах з одночасним розведенням рук;
«оберт» — круговий обертальний рух навколо осі снаряду або лінії, що проходить через точки хвату (рух з упору через вис в упор);
«перемах» — рух ногою або ногами над снарядом (в упорі) чи під ним (у висі). Здебільшого виконують з відпусканням руки. Перемах убік без відпускання руки називають «перемахом зовні»;
«коло» — коловий рух ногою (ногами) над снарядом чи його частиною через точки хвату або під ними;
«схрещення» — два перемахи, які виконують одночасно назустріч один одному;
«поворот» — рух тіла навколо своєї осі, незалежно від положення гімнаста;
«вскок» — стрибок на прилад, «зіскок» —стрибок з приладу;
«прості стрибки» — стрибки, що виконуються без опори руками (підскоки, стрибки у висоту, у довжину, глибину та ін.);
«опорні стрибки» — стрибок через снаряд (перешкоду) з опорою об нього руками («зігнувши ноги», «ноги нарізно», «зігнувшись», «боком», «кутом», переворотом та ін.).

Термінологія основних акробатичних вправ

Колесо — обертальний рух тіла з рівномірною і послідовною зміною упору руками і ногами.
Перекид— рух тіла з повним обертом з послідовним дотиканням плечима і спиною до підлоги.
Напівпереворот - рух тіла з неповним обертом, тіла виконується стрибком на руки або з рук, тіла чи голови на ноги.
Переворот — рух тіла з фазою польоту з повним обертом, що виконується з проміжним упором руками або головою (або упором руками і головою одночасно).
Перекат — рух тіла з послідовним дотиканням тілом до підлоги без перевертання через голову.
Псрекидка — рівномірний рух тіла з повним обертом з проміжним упором руками, але без фази польоту.
Рівновага — положення тіла на зменшеній площі опори (рівновага на руці, ластівка, арабеска та ін.).
Сальто — стрибок з повним обертом тіла у фазі польоту.
Стійка — вертикальне положення тіла головою догори (стійка ногами) чи донизу (стійка кистями тощо).
Правила і форми запису вправ
Короткий і точний запис гімнастичних вправ має важливе значення для їх точного розуміння. В залежності від мети застосовують ту чи іншу форму запису: узагальнену, конкретну, скорочену, графічну або їх поєднання.
Узагальнений запис- використовують при складанні програм, деяких розділів навчальних посібників та підручників, інколи конспектів уроків, якщо немає необхідності конкретизувати матеріал. Наприклад: «вправи для м’язів тулуба - нахили, повороти, упори».
Конкретний запис – цю форму використовують у підручниках при записах залікових комбінацій, там де повинні бути єдині вимоги і де не припустимі різні тлумачення.
Скорочений запис – використовують при написанні різних планів, конспектів, залікових комбінацій. Наприклад: В.П. – О.С., елемент – ел., вправа – впр., верхня жердина – в/ж.
Графічний запис - зображення вправ схемою, малюнком може мати в одних випадках самостійне значення, в інших служити малюнком до тексту. Використовують при складенні конспектів занять.
До правил запису відносяться: порядок запису, встановлений для окремих груп гімнастичних вправ, дотримання граматичного строю і знаків, які використовуються при записі.
Запис загальнорозвиваючих вправ.При запису окремих рухів потрібно вказувати:
1. Вихідне положення, з якого починається рух.
2. Назву руху (нахил, поворот, мах, присід, випад і др.).

  1. Напрям (вправо, назад і т.д.)
  2. Кінцеве положення (якщо необхідно).

При запису декількох рухів, які виконуються одночасно, прийнято вказувати те ж, що і при записі окремого руху, але спочатку основний рух (пов'язаний з рухом тулубом або но­гами), а потім останні. Наприклад:
В.п. — стійка ноги нарізно, руки до плечей;
1- Згинаючи праву, нахил вліво, руки вгору;
2- В.п;
3-4- Те ж вправо.
Декілька рухів, які виконуються одночасно, записуються в тій послідовності, в якій вони протікають. Наприклад;
В.п. — стійка ноги нарізно, руки в сторони;
1- З поворотом наліво, права назад на носок, дугою донизу праву руку вперед;
2- Стійка на правому коліні, руки вгору, голова назад;
3-4- Те ж вліво.
Якщо рух поєднується з іншими рухами, але виконується злито потрібно записувати елементи один за другим через союз «і».
Запис вільних вправ. Вільні вправи записуються в визначеній послідовності:

  1. Назва вправи (для кого призначаються).
  2. Музикальне супроводження .
  3. Вихідне положення.
  4. Зміст вправ записується в відповідності до структури музикального твору, наприклад по вісімкам.

Запис вправ на снарядах. При запису вправ на гімнастичних приладах крім назви самого приладу прийнято вказувати:
1. Вихідне положення (з вису, упору, із стрибка, з розбігу) або рух, який передує першому елементу(розмахування в упорі на руках).

  1. Назва руху (підйом, спад, переліт, оберт, викрут).
  2. Спосіб виконання (розгином, дугою, махом назад, переворотом).
  3. Напрямок (вліво, назад і т.д.).

5 Кінцеве положення (в вис, в упор), якщо сам рух не вказує на нього.
При запису руху окремими частинами тіла потрібно одне відокремлювати від другого комою.
Класифікатори
Гімнастичні вправи класифікуються:
1) за анатомічною характеристикою елементарних рухів (загально розвиваючі вправи);
2) за характеристикою м'язових зусиль (силові вправи),
3) за структурою рухів (вправи на приладах);
Класифікація загальнорозвиваючих вправ
Практичні потреби доводять доцільність такої класифікації загально розвиваючих вправ;
І. Рухи руками.

  1. Рухи плечовим поясом: а) рухи вперед, б) рухи назад, в) рухи вгору, г) рухи вниз.
  2. Рухи передпліччям (у ліктьових суглобах): згинання й розгинання передпліччя. В практиці роботи частіше мають місце поєднання згинання й розгинання передпліччя з рухами плеча, про нацією і супінацією передпліччя, з рухом кистю і пальцями.
  3. Рухи руками в плечових суглобах:

а) відведення й приведення плеча — рухи в лицевій площині;
б) згинання й розгинання плеча — рухи в бічній площині;
в) колові рухи.
II. Рухи ногами.
1. Згинання й розгинання гомілки ~ рухи в колінному суглобі. Згинання
здійснюють усі м'язи, що розташовані ззаду колінного суглоба, і розгинання —
чотириголовий м'яз.
В практиці роботи майже завжди маємо суміщення рухів :у колінному суглобі з рухами ступні і стегна.
2. Рухи в кульшовому суглобі:
а) згинання й розгинання стегна — рухи ногою в бічній площині;
б) відведення й приведення стегна — рухи ногою в лицевій площині;
в) колові рухи в кульшовому суглобі (беруть участь усі м'язи стегна).
III. Рухи тулубом і головою.
1. Згинання й розгинання — рухи в кульшових суглобах (тулубом) і в суглобах хребетного стовпа в бічній площині:
а) нахил вперед; б) випрямлення і нахил назад. Згинання здійснюється м'язами: переднього відділу шиї, черевного пресу, а розгинання — м'язами, що на задній поверхні тулуба і шиї.
2. Рухи в кульшових суглобах (тулубом) і в суглобах хребтового стовпа в сторони — нахили в сторони і випрямлення тулуба, що здійснюються складними діями згиначів і розгиначів кожної сторони та іншими м'язами.
3. Повертання хребетного стовпа навколо поздовжньої осі - «повороти тулуба».
4. Колові рухи тулубом.
Класифікація махових вправ
Махові вправи на гімнастичних приладах класифікуються на основі структурно-технічних ознак руху. Всі махові вправи поділені на чотири класи, які різняться робочим положенням на снаряді.
«Рухи великим махом» виконуються в робочих положеннях типу висів і стійок з переміщенням ц.т.т. по максимально можливому радіусу.
«Рухи розгином» виконуються з робочого положення вису або упору зігнувшись.
«Рухи махом під опору» виконуються в упорах уздовж, махом в сторону опори.
«Рух махом від опори» виконується з упору уздовж і зв'язаний з відштовхуванням від опори.
Наступна ознака приведеної класифікації — наявність і напрямок маху. Так, як рухи виконуються в сагітальній площині, то можливі лише два полярних напрямки маху — вперед і назад.

Автор: Владимир

Переглядів: 18914

Правила перепечатки

Дякую за репост:

Силка для скачування в форматі Microsoft Word