Дата публікації: 2012-02-14

Класифікація вправ легкоатлета

Усі легкоатлетичні вправи поділяються на п'ять видів фізичних вправ: ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборства. В кожному з цих класифікації вправ існують свої різновиди та варіанти як для жінок, так і для чоловіків. Фізичні вправи забезпечують розвиток сили, швидкості, витривалості, поліпшують рухливість у суглобах, розширюють коло рухових навичок, сприяють вихованню вольових якостей.
Така всебічна підготовка особливо необхідна в юнацькому віці. Правилами визначені дистанції та умови змагань для чоловіків, жінок і спортсменів різних вікових груп.

Ходьба - спортивна вправа, яка суттєво відрізняється від звичайної ходьби і тому називається „спортивна ходьба”. Її особливістю є необхідність постійного контакту спортсмена з доріжкою. Порушення цієї вимоги призводить до переходу спортсмена на біг. Спеціальні судді, виявляючи фазу польоту, знімають спортсменів із змагань. Змагання зі спортивної ходьби проводяться на доріжці стадіону і на звичайних дорогах (дистанції від 3 до 50 км).

Біг - природний спосіб пересування. Він займає центральне місце в легкій атлетиці. Це пояснюється не тільки різноманітністю його варіантів, але і тим, що біг є складовою частиною стрибків та метань. Розрізняють: гладкий біг, естафетний біг, біг у природних умовах (крос), біг із перешкодами.

1. Гладкий біг проводиться на біговій доріжці по колу (проти годинникової стрілки) на певну відстань або час. При цьому розрізняють біг на: короткі відстані - від 30 до 400 м, середні - від 500 до 2000 м, довгі від 3000 до 10000 м, наддовгі дистанції - 20, 25, 30 км, а також марафонський біг (42 км 195 м), біг протягом однієї, двох годин. Коли тривалість бігу обмежена часом, то результат визначається довжиною дистанції (в метрах), пройденою за певний час.
2. Біг у природних умовах по пересіченій місцевості (крос) проводиться на дистанціях до 12 км для чоловіків та 6 км для жінок.
3. Біг із перешкодами поділяється на бар'єрний біг, який проводиться на біговій доріжці стадіону від 50 до 400 м з однотипними бар'єрами (від 5 до 10 шт.) на певній відстані і для кожного спортсмена окремо, та біг із перешкодами, який відбувається на біговій доріжці (через міцно встановлені бар'єри і яму з водою) на дистанціях 1500, 2000, 3000 м (стипль-чез ).

Естафетний біг - вид командного бігу, мета якого полягає в тому, щоб із найбільшою швидкістю пронести естафету від старту до фінішу, передаючи її один одному. Дистанція поділяється на окремі етапи за кількістю учасників у кожній команді. Учасник змагань, пробігши свій етап, передає естафету наступному бігуну. Етапи можуть поділятися на короткі - 4 х 60 м, 4 х 100 м, 4 х 200 м, 4 х 300 м, 4 х 400 м, середні - 3 х 800 м, 4 х 800 м, 10 х 1000 м, 4 х 1500 м і на змішані дистанції - 400 + 300 + 200 + 100 м або 100 + 200 + 300 + 400 м або 800 + 400 + 200 + 100 та інші. За умовами проведення естафети можуть бути зустрічними, відбуватись на доріжці стадіону чи вулицями міста (кільцеві або зіркові).

Стрибокце спосіб подолання відстані за допомогою акцентованої фази польоту. Стрибки характеризуються короткочасними максимальними нервово-м’язовими зусиллями. За своїм призначенням вони поділяються на стрибки в довжину і висоту. Стрибки у висоту та з жердиною виконуються через вертикальні перешкоди з метою стрибнути якомога вище. Мета стрибка у довжину і потрійного стрибка стрибнути якомога далі. Як тести для визначення рівня фізичної підготовленості і як тренувальний засіб застосовуються стрибки з місця в довжину, висоту і потрійним.
Стрибаючи в довжину, використовують способи "зігнувши ноги", "прогнувшись" і „ножиці", у висоту – "переступання", "перекат", "хвиля", "перекидний" і "фосбюрі-флоп".
Потрійний стрибок складається з послідовно виконуваних "скоку", "кроку" і "стрибка". Стрибок із жердиною виконується за допомогою рухливої опори – жердини.
Заняття стрибками удосконалюють вміння володіти власним тілом, концентрувати зусилля в короткий проміжок часу, а також розвивають фізичні якості, які необхідні не тільки стрибунам, але і представникам інших видів спорту - баскетболістам, волейболістам, штангістам тощо.

Метання - це природний спосіб переміщення снарядів у просторі. В легкій атлетиці метання виконують на дальність, а результати вимірюють у метрах і сантиметрах. Зусилля, що прикладаються спортсменом під час метань, виконуються короткочасно та потужно, "вибухом". Для виконання метань залучаються різні групи м'язів рак, плечового пояса, тулуба і ніг, що вимагає від спортсмена високого рівня розвитку сили, гнучкості, координації рухів, вміння концентрувати свої зусилля.
За способом виконання легкоатлетичні метання поділяються на три види: з прямолінійного розбігу кидком із-за голови через плече (м'яч, граната, спис); із розгону снаряда обертами (диск, ядро, молот); після скоку поштовхом (ядро).

Багатоборства складаються з декількох видів: бігу, стрибків, метань (триборства, чотириборства і т.д.). Назва багатоборства указує на кількість видів, що входять до їх складу. Результати і рекорди в багатоборствах визначаються за спеціальними таблицями і становлять суму очок, отриманих у кожному виді. До класичних багатоборств належать десятиборство у чоловіків і семиборство у жінок. Багатоборство є основою для тренувань із окремих видів легкої атлетики.
Заняття багатоборством вимагають від спортсмена високого рівня технічної майстерності спринтера, сили метальника, пружності стрибуна, сміливості бар'єриста і витривалості бігуна на середні дистанції. Участь в змаганнях із багатоборств сприяє розвитку не тільки загальної витривалості, але і прояву вольових якостей, що є передумовою майбутніх успіхів і рекордів.

Автор: Бабич О. М.

Переглядів: 6664

Правила перепечатки

Дякую за репост:

Силка для скачування в форматі Microsoft Word